hozar (hozar) wrote,
hozar
hozar

Леоніда Даниловича давай!

Результати президентських виборів 2019 року не випадковість. Вони закономірні. І не тому, що Петро Порошенко ворогує з Росією Путіна та олігархом Ігорем Коломойським. Проти Порошенка виступив український народ. Як і кожен народ, який неминуче підніме на роги всякого, хто пробує витягнути його з хоча й смердючої, проте теплої стайні. Це казус Бальцеровича. Вже чверть сторіччя поляки пожинають плоди його реформ. Однак лють, з якою вони його ненавиділи, палахкотить у щирих серцях польських простаків і досі.

Так, Порошенкові не вдалося довести всі реформи до кінця, так, може деякі йому і не так вже й хотілося доводити до кінця, однак, це не відмінило тієї люті, з якою народ його відкинув. Поразка Порошенка має чітку і стійку соціальну базу. Яку, запитаєте ви? А ось таку:

Банальністю є те, що чи то з благородних міркувань, чи то з огляду на захланність, проте Порошенко таки зменшив не лише впливи, але й статки частини чільних українських олігархів. Він замахнувся на олігархічний консенсус. І сумарні статки правлячого в Україні олігархічного клубу зменшилися з 32,1 млрд. дол. до 13,6 млрд. дол. Члени клубу розбіглися по Ізраїлях, Австріях, Франціях. Такого не вибачають. Тому олігархи надали технічні і фінансові ресурси для повалення Порошенка і відновлення олігархічного консенсусу. Олігархи помстилися. Їхня мета – реставрація олігархічного консенсусу, сконструйованого при Кучмі – Леоніда Даниловича давай!

Проти Порошенка грають і місцеві еліти центрального та обласних рівнів. Реформа по децентралізації відрізала їх від розподілу грошових потоків і передала їх на місця. Це варте жорстокої помсти. І мстя відбулася – бачимо як сиплеться вертикаль персоніфікована головами обласних адміністрацій – змагаються, хто швидше здасть Порошенка. Отож, проведення реформ по децентралізації з електоральної чи цинічної точки зору була передчасна. На місцях її не оцінили. а у владній вертикалі вона викликала лише лють – а це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»... Тому еліти середнього рівня і помстилися Порошенку так жорстко – вольницю Леоніда Даниловича давай!

І взагалі чиновний стан вкрай роздратували навіть половинчасті чи удавані реформи, пов'язані з боротьбою з корупцією. Так, реформа впроваджувалася недолуго, так з нехіттю і під батогом Заходу. Однак проводилася і якісь ритуальні жертви мали бути зроблені, що призвело до крайньої нервозності призвичаєного до спокою чиновництва. Чиновному класу хочеться повернення до вольниці часів Кучми. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»... От вони й відімстили Петру Олексійовичу – Леоніда Даниловича давай!

Проти Порошенка повстало чи не все суддівське співтовариство – всі причетні до узаконеного насильства – судді, адвокати, прокурори, слідчі, судові виконавці і т.д. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції олігархічної держави – місце більш ніж тепле. В судовій справі устаканився консенсус. А тут якісь реформи. Так, суддівське співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Бо ж має бути верховенство суддів, а не закону – з усіма бонусами, що з того випливають. А тут Петро Олексійович – вольно чи невольно – пішов на поводу вимог міжнародного співтовариства – розпочав судові реформи. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

Проти Порошенка повстало чи не все медичне співтовариство. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції постсовкової системи охорони здоров'я – місце більш ніж тепле. Бо ж хто не дасть, коли припече. Устаканився консенсус – хай буде все так, як було – при Брежнєві і Кучмі. А тут якісь медичні реформи. Геть Супрун і її реформи! Так, медичне співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

Чи маю продовжувати – про освітнє співтовариство з корупцією у вищих навальних закладах, коли заліки з етики здаються за маленьке «воспомоществованіє», чи Академію наук з розпродажем наукових звань. Список можна продовжувати... Але всі вже прилаштувалися, а тут якісь реформи...
Проти Порошенка як «того, що розв'язав війну» всі, хто не хоче воювати, хто косить від армії – дезертирів із зеленим прапором в руках, їхні татусі-мамусі-бабусі, багато з тих, хто реально постраждав від війни «яку розв'язав Порошенко». От вони і помстилися головному «палію війни» – бо так кажуть у телевізорі. А це сотні і сотні тисяч ворогів «палія Порошенка»...
Проти Порошенка і так звані євроБляХери – бо забрав їхню мрію мати автомобіль. Так, це мрія маленької людини. А він її розтоптав - змушує платити за спільні для всіх дороги, садочки, школи... А ми ж не хочемо. Хочемо все мати, і ні за що не платити, щоб «все було, як у Польщі чи Угорщині»... А це сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...
А ще заробітчани... Значна частина з них не знає проти чого вона голосувала. За образу. Так, Україна так і не стала для них матір'ю – викинула за кордон – бо немає робочих місць. Але ж «реформи Порошенка» поволі почали оживляти мертву після війни економіку, отож і робочі місця почали з'являтися. Так, поволі. Але в пароксизмі образи ми голосуємо проти. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...
Додаймо до загального хору ненависників «реформ Порошенка» чимале співтовариство контрабандистів – це не одиниці чи десятки людей – за тридцять років, як впав совєтський кордон, сформувалося величезна верства людей, яка живе з порушення митного законодавства і контрабанди. І це не лише ті прикордонні регіони, які переважно живуть з контрабанди, але й ті, які всередині країни жирують на ній. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...
І не забуваймо про прихильників московського православія – вони є і нікуди не поділися. А це ще сотні і сотні тисяч ворогів «томосу Порошенка»...

Перша частина української трагедії відбулася. Фінальна відбудеться восени, коли олігархія знов поверне собі центральне місце рукам корисних ідіотів. Побудова держави, де головну роль гратиме середній клас, а не олігархи, відкладається на далеку перспективу – ми в'їжджаємо в епоху безроздільної влади олігархів. 

Повний текст читайте тут

Кросспостинг с ресурса, не находящегося под колпаком Лубянки: http://hozar.dreamwidth.org/
Возможность комментировать открыта только там: https://hozar.dreamwidth.org/643231.html.</font>
Tags: политика, украина
Subscribe

  • Тарас Петриненко

    Ми стоїмо ми й досі на помості, Напівзабуті і напівживі. Ми стоїмо - в серцях немає злості, Ось тільки нерви (де там тятиві!). Ми стоїмо чужі у…

  • Happy New Year, Ukraine!

    Самая незабываемая новогодняя ночь в моей жизни. Моя искорка - где-то под "Галей". Все у нас, братья украинцы, получится. Вместе - и до…

  • Украинский фашизм на марше

    В первый же день работы Верховной Рады "Свобода" отметелила и не пустила в парламент двух перебежчиков из оранжевых. Под горячую руку…

Comments for this post were disabled by the author