Ніби в дивному полоні ми у неба на долоні...
Кожен з нас розуміє, це - назавжди, нас не зупинити.
Ночі, дні, вітри солоні - нам ніхто не заборонить
Жити, вірити і не здаватися, не боятися.
Можеш не вірити, нам так відміряно
На краю землі стояти і надію берегти.
Може щоб вільними бути повинні ми
Зупинитись на хвилину, залишитись назавжди.
Захиститися від болю, ти зі мною, я з тобою,
Запитання в кулак запускаючи, не спиняючись.
Ти розірвеш чи загубиш, перекреслиш те, що любиш,
Тільки потім не знатимеш, голос чий плаче уночі.
Можеш не вірити, нам так відміряно
На краю землі стояти і надію берегти.
Може щоб вільними бути повинні ми
Зупинитись на хвилину, залишитись назавжди.
