hozar (hozar) wrote,
hozar
hozar

Кремлевский проект Конституции Украины

Стаття 1. Україна є незалежною та самостійною державою в межах Російської Федерації, очолюваною президентом Володимиром Путіним.

Стаття 2. Стратегічним офіційним союзником України є Росія. Державного союзника немає.

Стаття 3. Державною мовою в Україні є українська, а офіційною (мовою міжнаціонального спілкування) — мова російська.

Стаття 4. Державною столицею України є місто Київ, офіційною столицею є Москва.

Стаття 5. Україна є правовою демократичною державою з номенклатурно-нуворишською ідеологією і формою правління.

Стаття 6. Державною назвою України є УННР (Українська номенклатурно-нуворишська республіка), а офіційною — Малоросія.

Стаття 7. Державним гербом України є тризуб, а офіційним — серп і молот у обрамленні жовтого колосся пшениці та п’ятикутна червона зірка.

Стаття 8. Державним гімном України є “Ще не вмерла Україна”, а офіційним — “Союз нерушимый республик российских сплотила навеки великая Русь!”.

Стаття 9. Державним главою України є Президент, а офіційним — пожиттєвий Посол Російської Федерації в Україні.

Стаття 10. Міжнародну та економічну політику України формує Малороссийская коллегия, покликана стежити за порядком і стабільністю в Україні.

Стаття 11. Кабінет міністрів України напряму підпорядковується Малороссийской коллегии і зобов’язаний їй постійно звітувати про стан справ у республіці.

Стаття 12. Пріоритетним у міжнародній політиці України є європейський і натовський вибір з орієнтацією на Москву та ЄЕП.

Стаття 13. Газо- і нафтопроводи вважаються невід’ємною стратегічною власністю України і передаються під повний контроль московським енергетичним партнерам.

Стаття 14. Всі громадяни України мають подвійне громадянство: державним є українське громадянство, а офіційним — російське.

Стаття 15. Державною назвою українського народу є офіційна назва “народ України”.

Стаття 16. В Українській державі народ відокремлений від держави.

Стаття 17. В Україні держава відокремлена від народу.

Стаття 18. Про державні зобов’язання:

1. Народ України несе повні зобов’язання стосовно держави.

2. Держава не несе жодних зобов’язань стосовно народу України.

Стаття 19. Про соціальні гарантії:

1. Межа малозабезпеченості вираховується згідно з потребами малозабезпечених, які науково-дослідним шляхом визначають для них багатозабезпечені.

2. Народу України гарантується триразове харчування на тиждень.

Стаття 20. Громадяни України мають право на економічну самодіяльність:

1. Збирати пляшки в столиці України — місті-герої Києві та на його околицях, в обласних і районних центрах.

2. Збирати макулатуру по всіх смітниках і здавати її до найближчих приймальних пунктів.

3. Збирати металобрухт і гарантовано отримувати оплату за кожен зданий кілограм на приймальних пунктах столичного, обласного і районного підпорядкування.

Стаття 21. Навчання в школах України має проводитись лише в українських класах з російською мовою навчання.

Стаття 22. В Україні мають видаватися лише українські газети “для читающих на русском языке”.

Стаття 23. Україна має повне право самостійно готувати до друку підручники зі своєї історії, які в обов’язковому порядку повинні узгоджуватись у Москві.

Стаття 24. Телебачення і радіо мають право транслювати лише українські програми російською мовою.

Стаття 25. Державною грошовою одиницею України є гривня, офіційною — російський рубль, а реальною — долар та євро.

Стаття 26. Державною географічною атрибутикою є мапа України, а офіційною — глобус України.

Стаття 27. Державні аспекти національної політики України:

1. В Україні суворо забороняється пропаганда націоналізму (націоналістичне “самолюбованіє”, заклики до підтримки національної ідеї, якої не було, нема і не буде) та спротив у будь-якій формі офіційній національній політиці держави та віце-прем’єра з гуманітарних питань.

2. Інтернаціональне виховання трудящих на принципах злагоди, космополітизму і пролетарського інтернаціоналізму є основним чинником утворення в Україні нової спільноти — “народу України”.

Стаття 28. В Україні має діяти шестипалатний парламент, верхня палата якого призначатиметься прем’єр-міністром.

Стаття 29. Шестипалатний парламент мусить складатися з:

1. Палати олігархів.

2. Палати регіонів.

3. Зборів “пацанів”.

4. Палати лордів.

5. Палати п’єро, мальвін і дуремарів.

6. Палати №6.

Стаття 30. Найбільшу законодавчу владу має палата №6, представники до якої обираються по політичних округах в регіонах України і користуються необмеженим правом мати право.

Стаття 31. Гарантом Конституції в Україні є Президент.

Стаття 32. Президент України обирається простою арифметичною більшістю в українському парламенті:

1. Претендент на посаду Президента України висувається прем’єр-міністром України за згодою посла Росії.

2. Президент України обирається на термін не менше 10 років.

3. Усунення Президента України з посади може відбутися лише у випадку його власного бажання чи письмової згоди або ініціативи тих, хто його висував.

Стаття 33. На посади в Кабінеті міністрів і державних службовців мають право претендувати всі:

1. Якщо вони з Донецької чи Луганської області.

2. В крайньому разі, якщо народилися чи працювали у Росії.

Стаття 34. Еталонний примірник Конституції знаходиться у голови Верховної Ради і видається для звірення і поточних правок та доповнень головному хранителю Конституції, якого обирає народ на додатковому референдумі.

Стаття 35. До 2011 року Конституція отримує правовий статус Перехідної політреформеної Конституції. Її зміст може змінюватись щороку, але з обов’язковим затвердженням її оновленого тексту на народному референдумі з питань посилення і поглиблення політреформи.

Стаття 36. Керівною та спрямовуючою силою, котра направляє й об’єднує український народ в правильний бік, є Партія українських олігархів.

Стаття 37. Народним депутатам України гарантується повна вибіркова депутатська доторкуваність.

Стаття 38. В разі необхідності в Україні указом прем’єр-міністра може терміново вводитись режим обмеженої демократії на цілком необмежений термін.

Стаття 39. Держава Україна самостійно вирішує питання про утворення спільно з іншими державами на добровільних засадах Союзу держав на чолі з Російською Федерацією.

Стаття 40. Право підписання договору про вступ до добровільного Союзу держав одноосібно має прем’єр-міністр України, при цьому він має право не проводити консультацій ні з ким.

Стаття 41. Україна як демократична держава має право виходу з добровільного Союзу держав.

Стаття 42. Для виходу з добровільного Союзу держав потрібно провести всенародний референдум, про проведення якого має бути оголошено не пізніше як за 6 місяців до початку його проведення.

Стаття 43. Підсумки референдуму про вихід з добровільного Союзу держав вважаються правомочними, якщо за вихід проголосувало не менше 100,1% громадян, котрі на той час мали право голосу.

Стаття 44. Вихід України з Союзу держав може розпочатися не раніше як через 100 років після проведення референдуму “Про вихід України з добровільного Союзу держав”.

Стаття 45. Прем’єр-міністр має право радитись з підлеглим йому народом України шляхом народного референдуму.

Стаття 46. Щороку в Україні має проходити референдум з питань надання виконавчій владі чергових додаткових повноважень і обмежень повноважень Президента.

Стаття 47. Також на території України можуть проходити будь-які референдуми з питань:

1. Щодо скасування державності України в межах Росії.

2. Щодо скасування самостійності України в межах Росії.

3. Щодо визнання державного характеру будь-якої мови (крім української).

Стаття 48. В державному розумінні Україна є державою, а в офіційному — ні.

Стаття 49. Конституція України може складатися лише з 55 статей.

Стаття 50. До кожної статті Конституції України можна вводити необмежену кількість поправок.

Стаття 51. Конституція України є головним чинним законодавством Української держави.

Стаття 52. Конституція України набуває чинності на території Української держави від часу її прийняття переважною більшістю депутатського корпусу у Верховній Раді України та затвердження її тексту на народному референдумі.

Стаття 53. Явка на народний референдум є обов’язковою для кожного громадянина України і кваліфікується як священний конституційний референдумний обов’язок.

Стаття 54. Неявка на щорічний народний референдум кваліфікується як злісна антинародна діяльність, і до порушників закону “Про народний референдум” (ворогів народу) мають бути вжиті адекватні заходи, аж до позбавлення українського громадянства і висилки поза межі України в панамському напрямку.

Стаття 55. Українська народна Конституція є найдемократичнішою Конституцією в світі, а хто думає інакше — той ворог українського народу.

Віктор Каспрук
Tags: какие на хер теги?
Subscribe

  • Таня Борисенко

    Звичайно, тут я б могла написати пост про людей, яким "пощастило" жити в старих будинках зі старою радянською системою опалення. Тут я б…

  • Шутка дня

    Кросспостинг с ресурса, не находящегося под колпаком Лубянки: http://hozar.dreamwidth.org/ Возможность комментировать открыта только там:…

  • Процишин

    Кросспостинг с ресурса, не находящегося под колпаком Лубянки: http://hozar.dreamwidth.org/ Возможность комментировать открыта только там:…

Comments for this post were disabled by the author